Депутат Юрій Гуледза: «Якщо порівняти, то цього року зроблено більше доріг на Воловеччині, ніж за 25 років»

28.12.2016
A036088D-6365-42C2-AFC4-C8928B209381

Воловецький район – один із найбільш дотаційних в Закарпатській області. Тим не менше, район розвивається, в ньому будуть дороги та соціальні об’єкти. Про те, що зроблено впродовж цього року говоримо з депутатом Закарпатської обласної ради від Воловецького району (партія “Відродження”) Юрієм Гуледзою.

img_0672

– Пане Юрію, почнемо з того, що найбільш болісне не тільки для Воловецького району, а й для всього Закарпаття – дороги. Яка ситуація у районі із шляхами?

  • Справді, дороги – це чи не найболісніше питання для кожного району нашої області, на жаль, коштів хронічно не вистачає. А без хороших автошляхів ні наш район, ні жоден інший не зможе розвиватися, до нього не прийде інвестор та турист. Тим не менше, попри кризові явища в економіці, протягом поточного року таки вдалося багато в цьому напрямку зробити. І в першу чергу – завдяки командній роботі в Закарпатській обласній раді. В підсумку, тільки впродовж поточного вдалося капітально відремонтувати окремі дороги у с. Гукливий, до яких роками не було уваги – це вулиці Шкільна та Верхній Кінець. Оновлені цьогоріч і низка автошляхів у Нижніх Воротах – вул. Будівельна, Ковпака. У Верб’яжі вкладено асфальт на вул. Петрусовця, у В. Грабівниці оновлена вул. Набережна, у самому Воловці – вул. Шевченка. Також окремі дороги відремонтовані в Біласовиці та Лазах. Загалом, якщо порівняти, то цього року напевно що було зроблено найбільшу кількість доріг, ніж за всі попередні 25 років. Хочу відзначити, що всі ці роботи було проведено за рахунок кооперування коштів обласної ради, місцевих бюджетів та коштів державного фонду регіонального розвитку.
  • Чи є бодай приблизна цифра, скільки коштів потрібно, аби відремонтувати автошляхи Воловеччини?  
  • Боюся, що мало хто це й візьметься підрахувати, бо потреба – колосальна, дороги не просто розбиті, а знищені, причому дуже часто – важкими лісовозами, які створюють додаткове навантаження на асфальт. І це зрозуміло: яка в гірських селах робота – тільки ліс, тож очевидно, що дороги руйнуватимуться й надалі. Відповідно, й будувати їх треба з урахуванням специфіки району. Тож очевидно, що коштів треба чимало…

00A07DCB-8269-455C-B528-7304B803F1FE 502F8EE8-8F8E-455C-85B1-F9BABE3CF5C8 938C9660-2013-44ED-AEA0-5934C45B2748 6137EC87-3FAA-4D7D-8FF8-9EB82D6A16F4 A036088D-6365-42C2-AFC4-C8928B209381 E21E9F9A-DDBA-4394-BA16-D53004533F1F

  • Чи розвивається Воловеччина і в інших напрямках: маю на увазі, чи будуєте соціальні об’єкти, спортивні майданчики тощо? Чи перепадають якісь кошти на райони?  
  • Надходять кошти, певна річ, і в райони, але не так, як хотілося б! Ось, приміром, на 80 відсотків уже готовий спортивний майданчик у селі Гукливому, залишилося тільки постелити штучне покриття. Але це вже треба буде робити навесні, коли потеплішає. Постійно, крім цього, тривають ремонти шкіл, навчальних закладів, амбулаторій… Але насправді – потреба суттєва, а район – дотаційний.
  • На що треба робити ставку, аби розвивати район?
  • Однозначно – на туризм. На Воловеччині немає заводів, фабрик, потужних підприємств, які би давали людям роботу й кошти до бюджету, том потрібно робити ставку на туризм. У нас уже починають орієнтуватися на цей напрямок, чимало відкрито приватних готелів, люди на цьому вже потроху заробляють на прожиток.
  • До речі, на Воловеччині ж чимало було потужних турбаз – «Форель», «Плай»… Що з ними?
  • Вони у доволі занепалому стані, розвалені, землі розділені, все – наче завмерло… Ви праві, ось, приміром, турбаза «Плай» – розташована в прекрасному, зручному місці, буквально за сто метрів від залізничного вокзалу. Я пригадую, коли був малим, бачив, наскільки вона добре працювала, постійно була переповненою. Комплекс щодня міг приймати, якщо не помиляюся, до 150 людей. Аналогічно – «Форель» у Жденієві, чотириповерхова будівля, яка практично теж мертва. Або ж «Пікуй». Турбаза мала навіть свій витяг, а зараз теж мертва. Шкода, що все це розвалюється і держава на це дивиться через пальці.
  • Я правильно розумію, все це – в державній власності? Немає інвестора чи він просто не хоче сюди йти? Чи держава не хоче віддавати?
  • Інвестори є насправді, але… Робити щось можна лише тоді, коли все в порядку, і мова насамперед про документацію на ці заклади. Так виходить, що земля під турбазою – селищної ради, а все інше – мало не в Києві чи ще деінде… тож приходить інвестор. А йому навіть документи не можуть показати, Як пропонувати?
  • Нещодавно Воловеччина прозвучала відкриттям натуралістичного центру «Арніка». Що це за заклад? Для кого?
  • Так, буквально з тиждень тому в Нижніх Воротах за участі керівництва області відкрили філію Закарпатського обласного еколого-натуралістичного центру учнівської молоді „Арніка”. Тут, на базі позашкільного навчального закладу екологічного напряму створено умови для цілорічного оздоровлення та відпочинку дітей. Упродовж однієї зміни тут може одночасно перебувати до 70 дітей. У чому переваги такого закладу? Річ у тім, що в центрі діти зможуть не тільки відпочивати, а й навчатися. Це потужний і дуже потрібний проект, чекали на нього ми доволі довго, будувався він майже чотири роки поспіль. Перші дітки – 70 осіб дітей-переселенців із Луганщини – мають заїхати до «Арніки» вже після нового року.
  • Що плануєте на наступний рік?
  • У планах моїх та команди на наступний рік – продовження виконання програм по благоустрою населених пунктів Воловеччини, подальший розвиток соціально-культурних закладів району. Так, планується завершити, крім того, що я згадував,  комплексний спортивний майданчик у с. В. Ворта, провести капітальні ремонти будівлі Воловецької дитячої школи мистецтв, покрівлі Кічернянської ЗОШ І-ІІ- ступенів, системи опалення Підполозянської школи І-ІІ ступенів, спортивного залу Воловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Виготовлено технічну документацію та вишукуються кошти на проведення капітального ремонту  вулиці Канора с. Канора (кошторисна вартість робіт на суму біля 2 млн грн). Планів насправді чимало, головне при цьому, щоб здоров’я було  –  у нас, у всіх краян. Тож принагідно всім – щастя, миру, добробут, любові! З новим роком та Різдвом Христовим!
  • Спасибі за розмову!